Учора, 23 листопада 2017 року, у засобах масової інформації з’явилася інформація про те, що Красноармійська місцева прокуратура категорично не погоджується з ухвалою Красноармійського міськрайонного суду, якою жінці, підозрюваній в умисному вбивстві свого чоловіка, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на вищенаведене, прес-служба Красноармійського міськрайонного суду Донецької області вважає за необхідне повідомити наступне.
20.11.2017 до Красноармійського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором Красноармійської місцевої прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно уродженки м. Покровська, 1964 року народження, інваліда 3 групи, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).
В обґрунтування клопотання щодо утримання жінки під вартою старший слідчий посилався на існування ризиків, передбачених пп.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначив про суспільний резонанс та превалювання суспільних інтересів, оскільки об’єктом злочину, в скоєнні якого підозрюється жінка, є життя та здоров’я особи.
Втім на підтвердження вказаного клопотання старшим слідчим на виконання вимог п.2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не було надано суду доказів щодо:
- знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення – стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження існування вказаного ризику, про наявність таких доказів в судовому засіданні не зазначено, тяжкість злочину за ч.1 ст.115 КПК України та резонансність правопорушення, вчинення якого інкримінується підозрюваній, самі по собі не підтверджують наявність відповідного ризику;
- можливості незаконно впливати на свідків - до слідчого судді не було надано жодних доказів намагання підозрюваної вплинути на свідків, як не надано і доказів того, що більш м’який запобіжний захід та покладення на підозрюваного відповідного обов’язку не буде достатнім для запобігання цьому ризику;
- можливості вчинення іншого кримінального правопорушення – до слідчого судді не було надано доказів на підтвердження наявності факту притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності до вказаної вище події, між тим існування ризику має підтверджуватися певними об’єктивними обставинами щодо підозрюваного, а не суб’єктивними припущення посадової особи органу досудового розслідування;
Тобто сторона обвинувачення обмежилась лише переліком законодавчих підстав для його застосування, водночас у судовому засіданні не довела їх достовірність та неможливість застосування інших, більш м'яких видів запобіжних заходів для їх запобігання.
Також, при вирішені питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної судом було враховано, що ця жінка :
- раніше ніколи не була судима, тобто не має стійкої схильності до вчинення суспільно небезпечних діянь,
- є пенсіонеркою, отже має постійне джерело доходу,
- є інвалідом 3 групи, загальне захворювання - туберкульоз,
- проживає за місцем реєстрації разом із сином, що вказує на наявність соціальних зв’язків,
- відповідно до побутової характеристики за місцем свого проживання поводить себе скромно, з сусідами ввічлива, не лається, небагато вживає алкогольні напої, але не буйствує.
Враховуючи, що слідчий не довів наявність обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, але надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один ризик, передбачений ст.177 КПК України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але з огляду на приписи ч.4 ст.194 КПК України є підстави застосувати до підозрюваної більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, та який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а саме – домашній арешт, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Звертаємо також увагу на те, що оскарження ухвали суду є правом учасників кримінального провадження, яке визначено у ст. 309 КПК України
Крім цього, для уникнення можливих маніпуляцій навколо цієї теми, вважаємо за необхідне зазначити, що основними засадами кримінального судочинства є те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
_03_03.png)
