Красноармійський міськрайонний суд Донецької області повідомляє, що 07.03.2018 року було розглянуто клопотання слідчого СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно чоловіка, 1986 р.н., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (вбивство).
Під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу судом було враховано, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим ст.. 177 КПК України.
Судом встановлено, що підозрюваний є фізично здоровою особою, офіційно не працевлаштований, неофіційно працював начальником охорони кафе у місті Покровськ Донецької області, не перебуває в зареєстрованому шлюбі, на своєму утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, зареєстрований за адресою у іншому місті, де мешкає останнім часом, раніше (до вчинення злочину) винаймав житло та мешкав у м. Покровську.
З огляду на викладене, обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку з чим існує імовірний ризик, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування,суду, перешкоджати встановленню істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «В. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, заява № 14379/88, п.33, зазначив, що небезпеку переховування від правосуддя неможна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою; при цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, його міжнародні контакти.
В такому контексті, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного судом враховано також безпосередню близькість до місця проживання підозрюваного тимчасово непідконтрольних державній владі України територій Донецької та Луганської областей, окупованих представниками незаконних збройних формувань.
Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого , що саме, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов’язків .
На підставі наданих суду матеріалів та встановлених обставин, суд ухвалив рішення, що обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, однак відповідно до ст.183 КПК України та з урахуванням обставин справи кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного визначити йому розмір застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2018 р. становить 138 960 грн.
_03_03.png)
