В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебувало провадження відносно громадянина Б., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
04.04.2018 року по даній справі було ухвалено вирок, відповідно до якого встановлено, що 20 листопада 2015 року приблизно о 14.45 год., гр.Б., знаходячись в 1-му під’їзді житлового будинку №14 у м-ні Южний м.Покровська, спускаючись сходами з другого на перший поверх, на майданчику першого поверху вказаного під’їзду побачив гр.П., що в цей час піднімалась сходами до себе в квартиру, у вухах якої знаходились золоті сережки у вигляді кулі. В цей час у гр.Б. виник умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, що належить гр.П. З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, гр.Б. раптово зупинився біля гр.П. і відкрито, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, несподівано для останньої обома руками схопив обидві золоті сережки потерпілої і потягнувши до низу зірвав їх, в результаті чого замки сережок відкрились, заподіявши тим самим гр.П. фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень. Після цього гр.Б. вибіг з підїзду, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв гр.П. матеріальну шкоду на суму 1403,17 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений Б. свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та обставинами вчинення кримінального правопорушення і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Крім того, вибачився в судовому засіданні перед потерпілою П. та зазначив, що в повному обсязі відшкодував спричинену злочином матеріальну шкоду потерпілій у сумі 8000 грн.
Потерпіла П. повідомила, що прийняла вибачення гр.Б. та пробачила його. На теперішній час не має жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, оскільки отримала від нього компенсацію у сумі 8000 грн. В разі визнання гр.Б. винуватим, просила призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Застосовуючи кримінальне покарання до обвинуваченого та враховуючи особу Б., який на теперішній час офіційно працевлаштований водієм, в цілому позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, наявність захворювання на гепатит С, висновок МСЕК про встановлення 3 групи інвалідності по зору з дитинства, пост кримінальну поведінку обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, що ґрунтується на визнанні ним своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася, повному відшкодуванні спричиненої потерпілій матеріальної та моральної шкоди, вибаченні, яке було прийняте потерпілою, думку потерпілої П., яка повністю пробачила гр.Б. та просила не призначати покарання, пов’язане з позбавленням волі, а також висновки досудової доповіді, суд прийшов до висновку про можливість звільнити обвинуваченого Б. від призначеного судом покарання з випробуванням, в порядку вимог ст.75 КК України, поклавши на обвинуваченого обов’язки, які передбачені ст.76 КК України.
Суд визнав гр. Б. винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначив йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України гр.Б. звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов’язки.
Вирок суду направлено до Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень (справа № 235/974/18).
Зазначимо, що вирок суду не набрав чинності.
_03_03.png)
