Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області під час розгляду кримінального провадження встановила, що органом досудового розслідування громадянка С. обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Органом досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2017 року громадянка С., разом із своїм чоловіком знаходились в приміщенні кухні будинку за місцем свого проживання, де сумісно вживали спиртні напої. В процесі вживання спиртного громадянкою С. та її чоловіком на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої у неї виник умисел на вбивство свого чоловіка, тобто на умисне протиправне заподіяння йому смерті. В якості знаряддя вчинення злочину громадянка С. вирішила використати кухонний ніж, який знаходився на столі в кухні. Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, громадянка С., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдала вищевказаним кухонним ножем три удари своєму чоловіку, два з яких в область тулубу та один удар в область правого стегна, внаслідок заподіяла тілесні ушкодження, від яких чоловік помер на місці.
Громадянка С. в судовому засіданні, не спростовуючи факт вживання спиртних напоїв та конфлікту з потерпілим, в категоричній формі не визнала свою вину, вказувала на недоведеність її провини органом досудового розслідування, порушення її процесуальних прав.
Оцінюючи у сукупності всі докази досліджені в судовому засіданні, які не є в повній мірі належними та допустимими в розумінні ст. 84 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що провина громадянка С. під час судового розгляду не доведена. Органом досудового розслідування не встановлена дата, час та місце скоєння злочину, знаряддя та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Крім того, органом досудового слідства з метою спростування версії обвинуваченої, не перевірена причетність до скоєння злочину інших осіб, як то сина потерпілого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння вбивства, але в зв’язку з психічним захворюванням, вже після цих подій до нього застосовані заходи медичного характеру та поміщено до психіатричної установи закритого типу.
Колегія суддів констатувала, що суд за власною ініціативою позбавлений можливості збирати докази, а відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а оцінює сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність зібраних та наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, прийшла до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, причетність громадянки С. до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Вирок набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прес-служба суду
_03_03.png)
