Стаття 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, це передбачено частиною 3 статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стаття 34 ЦПК України передбачає, що у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Стаття 293 ЦПК України передбачає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Крім інших, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про:
обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
усиновлення;
надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
В цих випадках розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до статті 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Хто такий присяжний?
Відповідно до статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону, а саме присяжний зобов’язаний:
1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
5) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
Стаття 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає вимоги до присяжного.
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.
Не включаються до списків присяжних громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.
Як присяжний залучається до виконання обов’язків у суді?
Відповідно до статті 67 «Про судоустрій і статус суддів» суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.
Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.
Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.
Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.
Які гарантії прав присяжних передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів»?
Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.
На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.
Трохи статистики.
У 2018 році судом розглянуто два кримінальних провадження за участю присяжних, ухвалено вироки. Особи обвинувачувались у вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 4 статті 187 КК України (розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) та частиною 2 статті 115 КК України (умисне вбивство з корисливих мотивів).
Ухвалено 23 рішення у цивільних справах, з яких 12 - справи про усиновлення, 5 - обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, та 6 - визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
У 2019 році судом розглянуто кримінальне провадження у відношенні громадянина К., та визнано його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1, 4 ч.2 ст.115 (умисне вбивство двох осіб, вчинене з особливою жорстокістю), ч.1 ст.156 (вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку), ч.1 ст.125 (умисне легке тілесне ушкодження) КК України та призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. Одна з потерпілих в цьому кримінальному провадженні не досягла 16-річного віку.
Ухвалено 21 рішення у цивільних справах, з яких 2 - справи про усиновлення, 11 - обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, 7 - визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, 1 рішення про визнання особи безвісно відсутньою скасовано.
Шановні громадяни!
Ви маєте можливість стати частиною судової системи України.
Проходьте за посиланням: http://pokrovsk-rada.gov.ua/uk/articles/item/2955/prodovzheno-prijom-zayav-kandidativ-u-prisyazhni-krasnoarmijskogo-miskrajonnogo-sudu-doneckoi-oblasti
Пресслужба суду
_03_03.png)
